Точки акупунктури. Акупунктура
як лікувальний метод виникла завдяки відкриттю на тілі людини ділянок,
які мають лікувальні та діагностичні властивості. В
основі рефлексотерапії лежать точки акупунктури (або ТА) — певні місця
на тілі людини, впливом на які і здійснюється процес лікування. Китайські назви: шу-Сюе — життєва точка, кун-Суе — діра, отвір, ямка, «палац під шкірою», «вікно в небо». Нерідко називають ці точки китайськими, життєвими, біологічно активними зонами або біологічно активними точками.
Без
знання точного місцезнаходження ТА, її функціональної зв\’язки з іншими
точками, органами, неможливо ефективно застосовувати голковколювання як
метод лікування. Людина народжується з ТА, після смерті деякий час їх електричні властивості зберігаються. Після пересадки шкіри властивості ТА відновлюються. Такі точки є у тварин і використовуються в їх лікуванні. З
книги в книгу передається легенда, що приблизно 5 тис. років тому (в
епоху правління імператора Фу Сі) людина випадково вдарила себе по нозі
мотикою і несподівано позбулася головного болю. Так була відкрита перша точка.
На думку більшості авторів, точка акупунктури є якийсь
клітинно-гуморальний апарат, який володіє найбільшою активністю в
системі взаємодії «зовнішні покриви — внутрішні органи».
Власне сама ТА (локус) знаходиться під шкірою на глибині від декількох міліметрів до декількох сантиметрів і навіть більше.
Площа локусу ТА становить близько 2-5 квадратних міліметрів. При активації точки (захворювання, емоційне напруження) її площа збільшується в кілька разів — виникає як би ореол. Попадання голкою в область теж дає ефект, але меншою мірою. ТА тісно пов\’язана з шкірою, проектується на її поверхню.