Що робити, якщо ви вирішили встановити на ваш комп\’ютер або ноутбук твердотільний жорсткий диск (або SSD)? У цій статті ви знайдете вичерпну інформацію по безболісному переходу з традиційних жорстких дисків на твердотільні накопичувачі на основі флеш-пам\’яті.
Зараз SSD активно дешевшають, і така тенденція зберігатиметься в майбутньому. У цьому зв\’язку багато користувачів зважуються на придбання і установку SSD в свій комп\’ютер або ноутбук. Основним мотивом для того, чому це варто зробити, служить збільшення швидкості завантаження операційної системи в кілька разів (система завантажується з моменту натискання кнопки включення за 20-30 секунд!), а також загальне підвищення продуктивності ПК.
Щодо більшої надійності SSD порівняно зі старими добрими жорсткими дисками судити складно, оскільки вона залежить від багатьох факторів і часто залежить більше не від відсутності рухомих частин в твердотільних накопичувачах, як про те кричать виробники, а від банальної надійності самої електронної частини, стабільності прошивки, вбудованого контролера. За наявною на сьогоднішній день статистикою провідних дата-центрів, ймовірність відмов SSD і HDD порівнянна, так що фактор підвищеної надійності, як причину переходу на SSD поки враховувати не будемо.
Перш за все треба усвідомити: твердотільні накопичувачі працюють за іншим принципом, ніж жорсткі диски з обертовими пластинами, тому операційна система повинна вміти коректно працювати з SSD. В іншому випадку, угробити твердотільний накопичувач можна досить швидко.
Єдина операційна система сімейства Windows, коректно працює з твердотільними накопичувачами – це Windows 7, тому надалі будемо розглядати роботу з SSD саме в цій операційній системі. Хоча в принципі SSD можна використати і на Windows XP, але при цьому доведеться повозитися з настройками. Але не рекомендую.
Причини некоректної роботи Windows XP з твердотільними дисками полягають у неправильному вирівнювання розділів на твердотільному диску, неоптимальному для SSD розмірі кластера файлової системи NTFS і відсутність підтримки спеціальної команди TRIM, введеної в специфікацію інтерфейсу ATA для поліпшення підтримки твердотільних накопичувачів.
При установці SSD на настільний комп\’ютер слід знати про те, що всі випущені твердотільні диски мають форм-фактор 2.5 дюйма, тому доведеться застосувати перехідник для його установки замість 3.5-дюймових HDD. Втім, він зазвичай є в комплекті поставки дисків відомих брендів.
Наступним кроком буде включення роботи контролера жорсткого диска в режимі AHCI, так як тільки в цьому режимі буде задіяна вищезгадана команда TRIM. Дану операцію проводимо, зайшовши у відповідний розділ налаштувань в BIOS.
Перед установкою операційки має сенс завантажити з сайту виробника накопичувача останні версії драйверів пристрою.
Далі запускаємо установку Windows 7. Якщо в процесі операційна система визначила, що вона встановлюється на твердотільний диск, вона самостійно виконає всі необхідні операції: при розбитті накопичувача на розділи правильно їх вирівняє, відформатує розділи NTFS з розміром кластера 4 Кб і включить підтримку команди TRIM.
Тепер можна перевірити правильність проведених операцій.
Зміщення можна визначити за допомогою консольної утиліти DiskPart, запускаємо її і вводимо команди select disk 0 (0 позначає номер диска, на якому розміщується розділ з системою, перегляду всього списку можливий за допомогою команди list disk) і list partition.
Розмір кластера можна перевірити за допомогою консольної команди fsutil fsinfo ntfsinfo C:
Перевірка активності підтримки TRIM проводиться командою fsutil behavior query DisableDeleteNotify. Якщо при цьому повертається значення 0, то функція активна, якщо 1 – то підтримка TRIM відключена.
Всі ці перевірки можна виконати з допомогою спеціальних утиліт сторонніх розробників, наприклад AS SSD Benchmark, SSD Life Free.
Коли системи повністю встановлена, виконаємо ряд налаштувань, необхідних для коректної роботи ОС з твердотілим накопичувачем.
Відключаємо автоматичне індексування файлів у розділі, що знаходиться на SSD. Для цього у властивостях диска треба зняти наявний за замовчуванням прапорець «Дозволити індексування…». У вікні вибираємо варіант для всіх вкладених папок.
Файл підкачки. Якщо на комп\’ютері встановлено 4 ГБ оперативної пам\’яті, що зараз не рідкість, файл підкачки можна не створювати взагалі, навряд чи в ньому буде необхідність, особливо, якщо мова йде про використання комп\’ютера в побутових цілях – музика, фільми, інтернет, Office. Якщо ж пам\’яті менше, рекомендується розміщувати файл підкачки на звичайному жорсткому диску, якщо такий є в системі. Для цього йдемо: «Панель управління» — «Система» — «Додаткові параметри системи» — «Додатково» — «Швидкодія» — «Додатково», тиснемо «Змінити» в розділі «Віртуальна пам\’ять» і ставимо прапор «Без файлу підкачки» для всіх дисків, або встановлюємо його логічному диску, розташованому на звичайному вінчестері. Зміни будуть внесені після перезавантаження.
Відключення режиму глибокого сну (сплячого режиму). При переході в режим система копіює вміст оперативної пам\’яті в створюваний на системному диску файл hiberfil.sys, розміром, рівним її обсягом, і при наступному завантаженні відновлює стан системи до переходу її у цей режим. При цьому швидкість відновлення працездатності системи порівняно із завантаженням системи «з нуля» вище. Використання цього режиму у випадку системи, що запускається з твердотільного жорсткого диска, не має сенсу, так як швидкість завантаження системи в цьому випадку набагато вище, і різниця в часі між «холодного старту» системи і стартом з режиму сну практично зводиться до нуля. Плюс, маємо додатковий вільний дисковий простір, якого і так не багато, через відсутність файлу hiberfil.sys. До речі, перенести його на інший розділ, як файл підкачки, не можна.
Відключається режим просто: в консолі набираємо команду powercfg -h off і натискаємо Enter.
Відновлення системи. Також можна відключити цей режим для економії дискового простору. Для цього переходимо в «Додаткові параметри системи» — «Захист системи», вибираємо наш диск C:, натискаємо «Налаштувати» і активуємо пункт «Відключити захист системи».
Дефрагментація. Ця операція, особливо в регулярному режимі (включена за замовчуванням в Vista і вище) здатна добре скоротити час життя SSD, тому послідовно переходимо «Панель управління» — «Адміністрування» — «Планувальник завдань» і відключаємо завдання ScheduledDefrag. Для дефрагментації звичайних жорстких дисків існує безліч спеціальних програм.
Як рекомендації можна порадити відключити кешування. Для цього в «Диспетчері пристроїв» вибираємо наш накопичувач в розділі «Дискові пристрої» вибрати пункт «Властивості» в контекстному меню, та у вкладці «Політика» включити опцію «Швидке видалення». Зміни відбудуться після перезавантаження ПК.
Рекомендується тримати вільним близько 15% дискового простору твердотільного накопичувача щоб уникнути частих перезаписів і, як наслідок, скорочення ресурсу накопичувача. В процесі експлуатації SSD якого-небудь специфічного обслуговування не вимагають, треба лише періодично перевіряти його стан за допомогою спеціальних утиліт, наприклад, таких як CrystalDiskInfo (crystalmark.info), SSD Life Free.