Автомобілі з дизельним двигуном. Чи варто їх купувати

Варто
автомобілісту- «неофітові» заїкнутися про бажання купити машину з
дизельним мотором, як на нього шуліками накидаються бувалі, залякуючи
розповідями про кошмари солярки. Адже до сих пір дизельні двигуни викликають у багатьох недовіру — свою роль тут, мабуть, зіграли численні страшилки. І покупцеві часом не розібратися, в які вірити, а що віднести до розряду казок.

Боротьба за ефективність

Головна причина популярності дизеля проста — більш високий коефіцієнт корисної дії. Якщо у бензинових моторів ККД рідко досягає 30%, то агрегати на важкому паливі видають близько 40%, а часом навіть 50%! До речі, саме недостатня ефективність існуючих в кінці XIX століття
двигунів і підштовхнула Рудольфа Дизеля до створення власного агрегату.

В основному ця конструкція схожа на бензиновий ДВС — ті ж циліндри, поршні, клапани. Різниця в тому, що дизелю не потрібна система запалювання, паливо в ньому самозаймається від розігрітого при стисненні повітря. Але якщо копнути глибше, знайдуться й інші відмінності. Наприклад, тиск в циліндрах дизеля в півтора-два рази вище, тому
деталі для нього роблять міцнішими і, як наслідок, більш важкими.

Дизельна міфологія

Міф перший: потужність дизелів нижче, ніж у бензинових двигунів. Дійсно, при рівному обсязі двигуна кінських сил у них, як правило, менше. Хоча
ситуація змінюється: новітні дизельні мотори за цим показником уже
майже не поступаються бензиновим побратимам, а часом навіть перевершують
їх. Тому
дизелі зараз ставлять навіть на спортивні моделі преміальних марок —
такі, як Audi R 10 або BMW М. Причиною тому не тільки потужність, але і
відмінні показники крутного моменту. Адже саме він, а не абстрактні конячки забезпечує еластичність і зручність управління тягою. Крім того, дизелі видають пік крутного моменту раніше, гарантуючи потужний розгін практично з холостих обертів.

Міф другий: дизельний мотор обходиться дорожче бензинового як при покупці, так і в експлуатації. Вірно, за автомобіль з таким двигуном доведеться переплатити як мінімум декілька тисяч. Та й заміни масла і фільтрів він вимагає частіше. Однак у відповідь на цю претензію можна знову згадати про ефективність конструкцій. У
звичайному житті невисокий ККД бензинового агрегату перетворюється в
більш високі витрати палива (в середньому на 25-30% більше, ніж у
дизельного). А
значить, «зайві» вкладення в дизель можуть поступово повертатися
власнику зекономленими рублями, і цьому не може перешкодити навіть те,
що ціна на дизпаливо майже зрівнялася з ціною 95-го бензину. Правда, щоб «відбити» додаткові витрати, пробіг повинен скласти близько 100 тис. км.

Міф третій: дизель дуже вимогливий до якості палива. Однак якраз для дизельного мотора якість палива не настільки важливо, як для бензинового! Останній відрізняється чутливістю до октанового числа, до якості присадок, наявності домішок свинцю. Для дизеля ж важливо, щоб солярка була без води і чистою. А великі мережеві АЗС сьогодні практично не дозволяють собі «дурити» з паливом. Так що рекомендації по вибору заправок єдині для власників машин як з
бензиновим, так і з дизельним двигуном: заправляйтеся тільки на
перевірених станціях і не намагайтеся економити на сумнівному паливі.

Міф четвертий: труднощі холодного пуску. В основі цієї думки лежать реальні, але застарілі факти — нині з багатьма причинами таких проблем навчилися справлятися. Наприклад,
підняли ефективність свічок розжарювання на недосяжну висоту: вони
нагріваються до 1000 ° С менш ніж за дві секунди. Для
боротьби з утворенням парафинового осаду придумали різноманітні
підігрівачі (бака, фільтра і паливних магістралей), а також спеціальні
депресорні та антігелеві присадки. До речі, наявність цих присадок є однією з причин поділу дизпалива на два види: літній і зимовий. Вони
розрізняються щільністю (840 кг / куб. М у зимового проти 860 улітнього ) і температурою застигання — «холодна» солярка густіє не при -5 °
С, а при -35 (іноді до -50 ° С) за бортом. Але автовласникові важливо знати лише те, що при регулярному
обслуговуванні і використанні якісного палива навіть в люту холоднечу
дизельний мотор завдасть клопоту нітрохи не більше, ніж бензиновий!

Міф п\’ятий: шум і вібрації. Так,
дизельні агрегати не настільки тихі, як бензинові, але ситуація стрімко
змінюється, і дизелі останніх поколінь за цими показниками вже майже
зрівнялися з бензиновими моторами. Поки, правда, це стосується в основному автомобілів преміум-класу,
хоча і в масовому сегменті вже є двигуни на солярці, що не докучають ні
характерним торохкотінням, ні вібрацією.

Міф шостий: вихлоп дизеля дуже шкідливий для навколишнього середовища. Насправді це питання куди складніше. Вихлоп дизеля спочатку вважався чистіше, оскільки в ньому помітно менше окису вуглецю (СО). Згодом
конструктори бензинових двигунів впоралися з цим лихом завдяки масовому
впровадженню просунутих каталітичних нейтралізаторів. А ось у дизелів залишився їх традиційний грішок — вони викидають в атмосферу чималу кількість сажі. Однак цю напасть інженери теж перемогли, запровадивши нові технології, головною з яких став фільтр DPF. По
конструкції він схожий на каталітичний нейтралізатор: в ньому
підтримується висока температура, при якій частинки сажі окислюються, що
містяться у вихлопних газах, залишковим киснем. Застосовано і багато інших хитрощів, завдяки яким дизельні мотори сьогодні залишаються більш «чистими», ніж бензинові. Та й майбутнє у них непогане — наприклад, багатообіцяючим виглядає широке використання «зеленого» біодизельного палива. Тому не випадково в Західній Європі, серйозно стурбовані чистотою
повітря, частка дизельних автомобілів однозначно перевершує кількість
бензинових машин.

Що маємо?

Підводячи підсумок нашим «оглядам», можна зробити висновок: дизеля не треба боятися! При
належному догляді і турботі він не принесе власникові зайвого клопоту,
зате подарує чудові відчуття від рівної і потужної тяги, супроводжуваної
відносно помірною витратою палива. Однак обійдеться автомобіль з цим двигуном дорожче.